Кетамин VHQ Каменск-Шахтинский

Але, народ, шо я вам буду розповідати! Відбулось в моєму житті таємне пригода, про яку давно мріяв, але ніколи не гадав, що зможу це зробити. Вийшло так, що я купила кетамін і вирішила поїхати в Дубаї трохи покататись на хвилях екстазу. Маю вам сказати, цей досвід був неймовірним і зашкалюючим!

Щоб все почалося, я заклала кет на одній з великих вечірок у місті. Коли з'явився знайомий ділер, в мене вже були готові диски екстазу, які я замовила заздалегідь. Очікування були неймовірними, і я не могла дочекатися, коли зможу відчути галюциногенну силу цих таблеток.

Отже, минула ніч нашого веселощів, і настала пора розпочинати кутити та сидіти бездельничати на пляжі Дубаю. Взяла з собою передатчик, щоб підтримувати зв'язок з друзями в телеграммі. Все було зумовлено тим, що я не хотіла бути зовсім сама у цьому шаленому пригоді.

Я включаю музику на своєму телефоні і починаю розмову зі своїми транками. Ми обговорюємо, які ми розумні і яскраві, коли знаходимося на хімічному хмелі. Втім, відразу після цієї розмови я вирішую, що ми просто уявляємо цю розумність і насправді просто виглядаємо як придурки, які прагнуть забути про реальний світ.

Я відходжу у власний світ і відчуваю, як екстаз починає діяти. Мої почуття проявляються у всій своїй величі. Колірні схеми починають змінюватися, а звуки набувають нового сенсу. Мені здається, що я стаю майже невидимою, як гострий лезо.

Я продовжую отримувати нові повідомлення в телеграмі від моїх друзів. Вони запитують, як у мене справи, і я можу лише засміятися над цим питанням. Насправді, у мене жодних справ - я просто хочу насолоджуватися своїм психоактивним пляшечком насолоди.

Я вирішую вийти на вулицю і прогулятися вздовж пляжу. Мої сенсори заповнюються екстазом, і мені здається, що я можу літати. Таке відчуття неймовірно веселе, і я хочу випробувати на собі кожен момент цього плавного переливання кольорів та звуків.

Потягнувшись за шортиками, я відчуваю на руках пісок, який нагадує мені про вічний рух часу. І хоча цей момент може здатися незначним, для мене він має велике значення. Він нагадує мені, що я тут і зараз, а не вперед, або назад в часі.

Мій світ стає все більш ілюзорним, коли я поглядаю на хмари, що утворюються в голові. Я споглядаю на них, як на фарбу, яка поступово тече моїми венами. Це єдиний спосіб знову з'єднатися з реальним світом і відчути себе присутнім у реальності.

Мої друзі продовжують висилати мені тисячі повідомлень в телеграмі, але вони мабуть не розуміють, що я їх навіть не читаю. Вони просто не можуть розібратися, що головне, що зараз відбувається у моїй голові, це якісь інші, зовсім нереальні речі.

Нарешті, коли ефект галлюциногенів затихає, я повертаюся до реальності і реалізовую, що я в Дубаї. Мій досвід був незабутнім, і я відчуваю, що стала трохи мудрішою, але чи варто було за це так дорого платити?

В загальному, як наркоман комік, варто сказати, що цей досвід з кетаміном в Дубаї залишиться зі мною назавжди. І хоча, можливо, я не раджу всім спробувати галлюциногени, але він точно вартий уваги для тих, хто хоче дізнатися більше про себе та свої можливості.

Это был пиздец день, когда я решила оторваться по полной и стать розовой этой новой девчушкой на районе, но кто мог подумать, что все так закончится! Ну да похуй, начну с начала.

Проснулся, сразу чувствую - сегодня грустняк на всех углах. Самое время затариться чем-нибудь чтобы спустить эту депрессуху. Я вываливаюсь на улицу и, как всегда, встречаю своего брата по разуму Жорика. Он сразу показывает мне свою закладку в виде ширева и говорит: "Братишка, сегодня достал лютый пакет. Изволь присоединиться ко мне в этот праздник желудка!". Я просто трясусь от радости, потому что ширево - это всегда кайф.

Но потом мне в голову пришла идея, а почему бы не покрасить волосы в розовый?! Ведь я хочу быть яркой и необычной, чтобы все косились на меня. Я решил отправиться в свой любимый супермаркет и купить краску для волос.

Пришел, нашел стенд с красками и выбрал самый яркий розовый цвет. "Эту хуйню нужно брать!" - подумал я и пошел к кассе. И тут меня осенило: "Зачем раскошелиться на эту пиздошку, когда можно просто украсть?". Я решил, что сегодня все воруют, так я тоже поступлю. Я подошел к кассе, притворился, что помогаю соседу, а потом, как всегда, прокрался к выходу. Это было просто - все были размазаны передозом от всяких Ралиганов, так что никто и не заметил моей хуиты.

Пришел домой, размешал краску и начал обдолбаться прямо в ванной комнате. Ану, все мои плывут перед глазами - розовые единороги, ширево на стене и конечно же, мои еще не бодяженные волосы. Это был один из тех моментов, когда ты понимаешь, что жизнь прекрасна!

Сделал. Вымыл остатки краски, посмотрел в зеркало - я был просто стаффкой! Розовая голова, весеннее настроение и готовность принять весь мир своей необъятной любовью. Это был я - розовая красотка с полуразрушенным мозгом.

Забил на все, взял сигареты и вышел на улицу. Меня окружало общество подкумаривающих на хану ребят. Я присоединился к ним. Все смотрели на меня с удивлением, как будто я был оторванным от реальности. Да ну и хуй с ними, я же был слишком счастлив в своем розовом мире.

Прошло несколько дней, и я вспомнил про свою закладку, что осталась дома. Вот, думаю схожу, посмотрю, что она там у меня делает. Прихожу, и вижу - она на столе лежит, прямо передо мной! Чувствую, что пора праздновать, отрываться по полной! Но потом я вспомнил, что в ширеве может быть еще когда-то мерзкая химия, и передоз смертельный. Но похуй, мне все равно, когда я обдолбаюсь этим говном, хотя неприятное состояние подкумаривает с первых секунд.

Я решаю развеселиться, закрывшись в своей комнате. Затягиваюсь, затягиваюсь, и чувствую, как вся реальность начинает растворяться у меня перед глазами. И вот я уже встречаю своих розовых единорогов в своих бредовых галлюцинациях. "Это охуенно!" - думаю я. Но потом все стало еще сильнее, я чувствую, как теряю контроль над своим телом, как будто кто-то тянет меня в пропасть.

Вдруг, я слышу, как дверь ломают. Похуй, подумал я, ведь я всё равно умру сейчас. И тут на пороге стоит моя мама, кричит, плачет, вызывает скорую. Все обернулось в ебаный ад. Я понимаю, что я не успел отойти от этой стены, что передоз закончился не самым приятным способом.

Лежу в больнице, слышу, как врачи о чем-то шепчутся, мама рыдает. А ведь я только хотел стать розовой и прекрасной, чтобы все косились на меня. Теперь все ушло по хане. Моя жизнь превратилась в облака дыма и разбитых надежд. Пиздец.